Основним напрямом розвитку світового економічного господарства на початку ХХІ ст., в тому числі й галузей, пов’язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, є розробка і впровадження ресурсо-, енергозберігаючих та екологобезпечних технологій. У

Переваги краплинного зрошення перед традиційними способами поливу (дощуванням, поверхневим поливом) відомі давно, і в цьому аспекті варто лише констатувати, що завдяки відповідності технологій краплинного зрошення двом взаємопов’язаним умовам сталого розвитку – високій економічній ефективності та екологічній безпеці, воно набуває широкого застосування для поливу сільськогосподарських культур. За оцінками фахівців, сьогодні в світі зрошують локальними способами поливу понад 10,2 млн. га.

На

Відповідь смішна. Не вміємо розпорядитися своїм хлібним багатством, запропонувавши його тим, хто хоче попоїсти. А таких мільйони. Наші селяни озолотилися б, вигідно продавши збіжжя. У той час Росія й Казахстан успішно посунули нас із ринку. Про цю ситуацію і мільярдні втрати від митного зашморгу не гласив тільки лінивий. От якби ж «розплачувались за таку схему наповнення бюджету її рідні ініціатори. До того ж із власної кишені…».

Зокрема й про це можна було почути з вуст учасників круглого столу, що відбувся днями у Києві і був присвячений все тим же питанням роботи зернового ринку. Але не лише критика й скарги лунали. Були й слушні поради, пропозиції. Бо ж тема конструктивна: «Механізми для ефективного співробітництва між урядом та приватним бізнесом на ринку зерна»…

«Ми вітаємо продовження політичного діалогу між усіма сторонами у цьому секторі, який є дуже важливим для української економіки. Перші результати позитивні, проте не може бути місця для самозаспокоєння, якщо Україна дійсно хоче мати належно функціонуючий зерновий ринок з рівними умовами для всіх його учасників»,- зазначив Жиль Меттеталь, директор Європейського банку реконструкції й розвитку(ЄБРР) з агробізнесу, після того як президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко запросив його до слова.

Варто нагадати, що напередодні січневого круглого столу була створена робоча група з питань зернового сектору України. До неї увійшли представники й приватного сектору, й державного, й Мінагрополітики, й громадських організацій АПК. Так, чималою мірою завдяки її зусиллям та за сприяння ЄБРР і Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) були скасовані квоти на експорт зерна, які замінили митами.