Початок теми читайте в №40 нашої газети.

Завдяки плідній роботі українських селекціонерів Україна має найбільший у Європі генофонд і сортовий асортимент сої. Сорти української селекції не генетично модифіковані, за урожайністю (30-45 ц/га) і вмістом білка (39-41%) не поступаються іноземним сортами, а чимало навіть кращі за них, бо адаптовані до наших місцевих умов і можуть повністю забезпечити потребу внутрішнього ринку. Завезені іноземні сорти в зовсім інших ґрунтово-кліматичних умовах часто не дають очікуваних результатів. У посушливий 2010 рік у Полтавській, Кіровоградській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях завезені іноземні сорти були вражені хворобами, мали велику абортивність квіток і бобів, щупле, дрібне, зелене, недозріле насіння, низьку схожість і врожайність. В нинішньому році під засуху в серпні – вересні потрапили середньостиглі сорти сої в Луганській, Донецькій, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та інших областях.

Соя - головна зернова бобова культура світового землеробства в ХХІ столітті – перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. За останні 50 років її виробництво у світі зросло з 26,9 млн. т до 263 млн. т, тобто у 9,8 разів, при зростанні чисельності населення в 2,2 рази.

За обсягами виробництва вона посідає четверте місце в світі після кукурудзи, пшениці й рису. У світових ресурсах рослинного білка соєвий складає 1/5 частину. Добре розвинені посіви сої біологічно фіксують 155-198 кг/га азоту. За рахунок цього соя на 65-80% задовольняє свою потребу в азоті. Таким чином, у світових ресурсах біологічно фіксованого азоту всіма зерновими бобовими культурами частка сої складає понад 19 млн. т, тобто 70%. У США при вирощуванні сої одержують близько 6 млн. т біологічного азоту, Бразилії – 4,5, Аргентині – 2,4 млн. т, Україні – 130 тис. т, Канаді – 280, Росії – 70 тис. тонн. Це рівноцінно роботі потужних заводів по виробництву азотних добрив. В американському штаті Міссурі в 2008 р. фермер Кіп Кулерс встановив світовий рекорд урожайності цієї культури – 108 ц/га. В 2010 р. вчені США та Японії розшифрували геном сої, чим відкрили нові перспективи в селекції цієї культури. Існує потужний її генофонд – один з найбільших серед сільськогосподарських культур, що підтримується в 91 країні. Обсяги світової торгівлі цією культурою зростають високими темпами і тепер складають понад 100 млн. т, наближаючись до обсягів торгівлі пшеницею. У наступному десятиріччі світове виробництво сої за прогнозами збільшиться на 70-80 млн. тонн.

С момента открытия оптового рынка сельхозпродукции в Донецкой области прошло более двух месяцев. Этого времени должно было хватить на «раскачку» и выход на проектную мощность хотя бы первой очереди оптовика. Но, складывается впечатление, что развитие рынка пошло на спад.

Если смотреть на темпы и интенсивность работ по строительству ранее запланированных площадок и подъездов, то сказать, что интерес к оптовому рынку начал угасать, нельзя. Техника работает ежедневно, завершается отделка второго павильона для торговли в зимний период. О наличии проблем недвусмысленно свидетельствует обилие парковочных мест на стоянке для клиентов и вокруг торговой площадки, где должны размещаться фуры, грузовики и микроавтобусы.

Завдяки зусиллям Національної академії аграрних наук можна передбачити результати жнив-2012 вже сьогодні. І відкоригувати. Щоб порадували не менше, ніж цього року. 

Бо нині, наприклад, хлібні Південь і Південний Схід України - під загрозою. Там сходи озимини досить кволі. Правда, є оази, які не викликають занепокоєння й там. Непроста ситуація й в Центрі та на Київщині. Хоча й тут багато неприємних «але». Справа в тім, що під час посіву озимих дощі задобрили нашу землю жаданою вологою лише місцями. Куди хмари не дотягнули, там посуха зробила свою хибну справу.

Та справжнього господаря погодні вибрики не захоплять зненацька. Він без зайвих нагадувань знає, що 80% українських чорноземів перебувають у ризикованій зоні для ведення сільськогосподарського виробництва. Національна академія аграрних наук України днями організувала своєрідну «подорож у майбутнє» для численної групи журналістів, щоби передбачити наше хлібне завтра й надати аграріям рецепти від втрат.

Ми відвідали Саливонківський полігон Виставково-інноваційного центру НААН, щоби не лише спрогнозувати майбутній урожай, а й пересвідчитися, як створити неприступну оазу в зоні землеробства. До місця призначення їхали одеською трасою крізь звичайні поля Васильківського району, що на Київщині. «Зараз ми побачимо характерну ситуацію для центральних регіонів України й спрогнозуємо ймовірні результати жнив, - зазначив академік-секретар відділення рослинництва НААН Олександр Іващенко, запропонувавши зупинитися й оглянути стан посівів озимини.

Пріоритетне завдання нашого агросектору - послідовне нарощування обсягів виробництва зерна високої якості й споживчих властивостей. Та економічна ефективність виробництва зернових у значній мірі залежить від рівня технічного забезпечення агровиробництва.

Збільшення обсягів виробництва зерна вимагає узгодженості параметрів усіх складових систем на основі науково-технічного прогнозу можливих шляхів розвитку техніки і технологій. Використання прогнозів дозволяє мінімізувати витрати на створення техніки, уникнути хибних кроків і помилкових інженерно-конструкторських та організаційно-управлінських рішень.

Надзвичайно велике значення для досягнення загальних цілей проекту технічного забезпечення збирання 80 млн. т. зернових має аргументоване використання комплексів машин.

Згідно даних статистики, виробництво зерна в Україні за останні роки зосереджено в основному в зоні Степу та Лісостепу.

             Піковий період збиральних робіт в Україні в основному припадає на другу-третю декаду липня. Тому визначати необхідну кількість зернозбиральних комбайнів доцільно, враховуючи саме цей піковий період. Оскільки зернові дозрівають неодночасно в різних природно-кліматичних зонах, є необхідність використання комбайнів із переміщенням їх з півдня на північ країни. Такі специфічні умови їх використання сприятимуть збільшенню сезонного навантаження на одиницю техніки і зменшенню їх технологічної потреби. Проте економічна доцільність такого варіанту використання збиральних машин потребує спеціальних досліджень.

Применение первого антибиотика пенициллина с февраля 1941 года стало революцией в медицине. Именно благодаря этому лекарству миллионы раненых 

После того, как их стали прописывать при каждом «чихе», патогенные микроорганизмы быстро к ним адаптировались. И усиленные дозы новых и новых антибактериальных препаратов становились бессильными, давая о себе знать на желудочно-кишечном тракте, печени, почках. Мы были близки к тупику. Но сама природа подсказала выход – эффективные микроорганизмы (ЭМ).

Где они рождаются?

Философия экологизации окружающей среды «рождалась в умах» основателей ООО «Торговый дом «Геотек» еще в 1995-м. Начинали с изучения трудов новосибирских ученых, среди которых - авторы 16 изобретений и более 40 научных работ. За десятилетие до «даты рождения» было подготовлено множество специалистов высшего класса во всех отраслях сельского хозяйства. Сегодня в ООО «Торговый дом «Геотек» работают и агрономы, и биологи, и микробиологи, и зоологи, и ветеринары, и бактериологи и эпидемиологи. В основу разработок и научных изысканий положен весь мировой научный потенциал прошлых лет и сегодняшнего дня.

Кстати, научная лаборатория нашего предприятия вплотную занимается проблемами как растениеводства, так и животноводства, птицеводства, пчеловодства, рыбоводства и даже очисткой сточных вод и иловых карт, нефтяных загрязнений и совсем уж банальных проблем - утилизации органических отходов городских коллекторов, выгребных ям и дачных туалетов.

Якщо за радянських часів точкою відліку для порівняння був 1913 рік, то нині – 1990-й. Заклики «наздогнати і перегнати» деякою мірою в сільському господарстві актуальні й 

Фахівців по виробництву м’яса на промисловій основі в надзвичайній корисності цієї культури переконувати не треба – самі кого завгодно переконають. Очільник української корпорації Сергій Гнатюк просто в кулуарах Мінагрополітики, ще до початку наради, навів цифри: якщо раніше добовий приріст ваги свиней у великих комплексах складав 270 г, то з додаванням у раціон сої – 500 г і більше.

Чому ж саме тоді, коли аграріїв небагатої на дощі осені найбільше турбує посів озимини, заговорили про сою?

1990-й наздогнали і переросли: Україна вийшла на 8 місце в світі з виробництва сої - після США, Бразилії, Аргентини, Китаю, Індії, Парагваю та Канади. Небувалий цьогорічний урожай цієї бобової сягає 2,2 млн. тонн. Але в найближчі 5 років її виробництво треба збільшити іще вдвічі.

Директор Департаменту землеробства Олександр Демидов задав позитивний тон нараді. Якщо 2003 року урожайність сої складала 12 т/га, то нині – понад 20 тонн. Але й це не межа.

Говорили і про помилки та певні минулі прорахунки. Нині вирішили відмовитися від насіння імпортної селекції і надати перевагу власним сортам, районованим відповідно до конкретних геоприродних зон України.

В Україні створені унікальні регулятори росту рослин з біозахисним ефектом, виробництво яких організовано спільно з ВАТ «Укрзооветпромпостач» Мінагрополітики та продовольства України та державним підприємством «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» Національної академії наук та Міністерства освіти і науки України. Розкриті механізми фізіологічної дії на клітинному рівні.

Вирішено питання боротьби з шкідниками та патогенами за рахунок індукції виробітку si/mi РНК комплементарних до mРНК шкідника та патогена.

Хвороби рослин – один із основних факторів, дестабілізуючих виробництво продукції рослинництва в Україні та світі. Періодичне виникнення епіфітотій різних хвороб призводить до суттєвих недоборів урожаю та погіршення його якості.

За даними ФАО, недобори врожаю коливаються від 15-20 до 40-50%. Погіршуються їстівні, кормові та технологічні властивості товарної продукції, посівна якість насіння. Деякі фітопатогени забруднюють продукцію токсичними речовинами, які є небезпечними як для людини, так і теплокровних тварин.

Одним з вагомих негативів господарювання на землі є порушення науково обґрунтованої структури посівів, відхід від сівозмін, правильного чергування сільськогосподарських культур. Суттєві недоліки в агротехніці призвели до зниження загальної культури землеробства та додаткового погіршення фітосанітарного стану ланів.

Фермерство – традиційний для Рівненщини спосіб господарювання на землі. Тому перші фермерські ластівки з’явилися в краї ще до проголошення незалежності України. Нині ж на Рівненщині понад 600 таких господарств. Разом з індивідуальними селянськими вони вирощують понад 95% картоплі та овочів, виробляють близько 80% м’ясо-молочної продукції та майже половину обласних обсягів зерна.

Цього року непоганий політ фермерських ластівок став доволі низьким. Багато в чому ситуацію під силу змінити навіть місцевій владі, котра саме задля цього сідає з фермерами за круглий стіл. Головне – почути людей від землі, які годують навіть президентів.

Дмитро Українець, голова асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини:

- У фермерів, на превеликий жаль, дві проблеми – неврожай та гарний врожай. Торік у краї врожай овочів був начебто й непоганий, але посадили їх небагато – тому й мали недовиробництво. Тоді кілограм капусти до 15 грн. доходив. Влада звернулася до фермерів із проханням збільшити площі під картоплею та овочами – і вони дослухалися. Цього року врожай видався на славу: в ряді господарств зібрали по 400 ц/га і більше картоплі, по 90 ц пшениці. Але реалізувати вирощене сьогодні доводиться за ціною, значно нижчою від собівартості, бо сховищ для відповідного, за технологією, зберігання немає...

Початок статті читайте, будь ласка, в №36 нашої газети.

Проблему хімічної меліорації нині можливо вирішувати різними підходами, проте докорінно поліпшити стан кислих ґрунтів, підвищити їх продуктивність варто лише шляхом відновлення вапнування. Наприкінці 80-х в Україні щороку вапнували понад 1,4 млн. га кислих ґрунтів. При цьому в ґрунт надходило понад 7,6 млн. т, або більше 5 т/га кальцієвмісних матеріалів. В останні 10 років обсяги вапнування зменшились в десятки разів, (зокрема, у 2010 році провапновано 73 тис. га), відповідно знизилось і надходження в ґрунт вапнуючих матеріалів. Така зміна ситуації невиправдана як з екологічної, так і економічної точки зору.

Багаторічні досліди, проведені Чернігівським центром «Облдержродючість», показали високу економічну ефективність вапнування. Щорічні прибавки урожаю, в залежності від набору вирощуваних культур, коливаються в межах 4,0-12,0 ц зернових одиниць з 1 га, рентабельність сягає 130 і більше відсотків. Дія вапнування триває понад 10 років.

Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що нехтування необхідністю проведення хімічної меліорації ґрунтів призводить до суттєвого недобору врожаїв, а в процесі тривалого сільськогосподарського використання – до інтенсивних процесів декальцинації, алюмінізації, солонцюватості, підвищення рухомості важких металів і радіонуклідів та їх накопичення в продукції рослинництва. Тому, хоча заходи з хімічної меліорації ґрунтів і потребують досить значних матеріальних і фінансових витрат, вони є необхідними. Без них господарювання на належному рівні просто неможливе.