Федеральний міністр продовольства, сільського господарства й захисту прав споживачів ФРН Хорст Зеєгофер, наприклад, не лише був надзвичайно вражений красою Черкащини, а й переконався у величезних ще не використаних потенціалах нашої країни. 

Щоправда, знайомство пана Зеєгофера з нашою державою розпочалося не в Україні. Він і Юрій Мельник взимку були учасниками І конференції аграрних міністрів під час міжнародої сільськогосподарської виставки-ярмарку «Зелений тиждень-2008» у Берліні. Вже тоді Хорста Зеєгофера вразив доволі амбітний і продуманий виступ українського колеги. Тому Зеєгофер із задоволенням прийняв запрошення Юрія Мельника відвідати Київ у червні нинішнього року.

"Україна на шляху до Європи: ризики та можливості для аграрного сектору". Таку назву отримала конференція, організаторами якої стали Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Проект «Німецько-Український аграрний Діалог» при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій, Східний комітет німецької економіки та Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

        Конференція пройшла за підтримки Федерального міністерства продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів Німеччини і Міністерства аграрної політики України.

         Відкрив форум і привітав всіх учасників заходу президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, у вітальному слові відзначивши важливість проведення таких заходів для кращого розуміння проблематики створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європою. Адже недостатність інформації про всі ризики й переваги створення ЗВТ може ускладнювати даний процес.

Забезпечення внутрішніх потреб

Хліб – поняття, у першу чергу, стратегічне у масштабах країни. Саме тому аграрії країн-лідерів світового зернового ринку можуть бути спокійними за результати продажу своїх врожаїв. Ці країни дбайливо ставляться до первинного виробника, постійно виплачуючи йому компенсації й дотації.

Не так, на жаль, у нас. Наші уряди, що раз за разом змінюються, протягом останніх десяти років займались тим, що просто знищували українського аграрія. Поняття національного зернотрейдера набуло негативного відтінку у нашій країні, яка є власницею близько 40% світових запасів чорнозему! І сьогодні лише 25% національного ринку продукції, призначеної на експорт, контролюється українськими національними виробниками. А майже весь цей ринок перейшов до рук транснаціональних компаній.

Учасники Конгресу поставили за мету проаналізувати стан виноградарсько-виноробної галузі в світі, а також розробити стратегію її розвитку в сучасних політико-економічних умовах. Розробки базувалися на провідних наукових дослідженнях.

Ми, українці, живемо й працюємо в країні, яка має майже третину найбільш родючих ґрунтів у світі. Завдяки цьому сільське господарство і, зокрема, землеробство, є однією з важливих конкурентних переваг України на світових ринках. А це дає змогу забезпечити гідне життя не тільки нашим дітям, але й прийдешнім поколінням.

Така мета цілком досяжна за умови застосування сучасних технологій обробітку землі й використання сучасної агротехніки.

Найбільш економічно виправдане агровиробництво, що здійснюється, перш за все, у великих господарствах, площа ріллі яких обчислюється багатьма тисячами гектарів. Для таких господарств конче необхідна продуктивна та ефективна для обробітку великих площ сучасна широкозахватна сільськогосподарська техніка. Проте, тут сільгоспвиробники стикаються із обмеженнями. По-перше, застосування таких знарядь вимагає використання сучасних тракторів із потужністю двигуна 300-500 к. с., а по-друге, імпортні ґрунтообробні агрегати коштують зовсім недешево.

Сільське господарство, яким займається людина, було засноване на поступовому винесенні живильних речовин із ґрунту. Якщо кількість органічної речовини й живильних речовин, що витягаються із ґрунту, не відновлювати, він, зрештою, виснажиться.

Працівники сільського господарства повинні розуміти, що ґрунт – живий організм, а, отже, його потрібно живити. Найбільш природний спосіб підтримки продуктивності ґрунтів – накопичення органічного вуглецю, що міститься в рослинних залишках.

17-18 липня 2008 року Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого) відзначив дві знаменні історичні події: 110-річчя започаткування машиновипробувань в Україні та власний 60-річний ювілей.

         З цієї нагоди в закладі-імениннику відбулася ІХ міжнародна науково-технічна конференція „Науково-технічні засади розробки, випробування та прогнозування сільськогосподарської техніки і технологій”.

У заході взяли участь понад 150 провідних науковців і дослідників з України, Росії, Білорусі, країн Балтії, Польщі, Угорщини тощо. Учасники та гості конференції ознайомилися з результатами науково-випробувальної діяльності інституту. Вони відвідали демонстраційні майданчики й оглянули 95 зразків сучасної сільськогосподарської техніки вітчизняного та іноземного виробництва. Як і передбачалося програмою конференції, на честь ювілею відбулося закладання парку-музею землеробської механіки.

Селекціонери Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН створили ряд безерукових і низькоглюкозинолатних сортів озимого ріпаку. Серед них: Тисменицький, Свєта, Дангал, Дембо, Черемош, Дема, які за оптимальних умов вирощування формують біологічний урожай у межах 60-100 ц/га, містять у насінні 44-48% олії, рослини витримують морози до -25-30°С, а при сніговому покриву – навіть до -35-40°С.

Щороку інститут реалізує товаровиробникам України насіння еліти і першої репродукції в обсягах, які забезпечують істотне розширення посівних площ ріпаку. Саме завдяки плідній праці селекціонерів і насінників Івано-Франківського інституту АПВ, Україна за посівами цієї культури вийшла в лідери серед виробників Європи. Щоправда, український ріпак програє за продуктивністю. Чому? Це запитання ми адресували директору інституту, кандидату сільськогосподарських наук Михайлові Абрамику.

Кабінет Міністрів України направив до Верховної Ради України нову редакцію

Активну участь у розробці законопроекту брали фахівці Союзу аграрних бірж України (САБУ). Цією авторитетною організацією розро***ються й інші нормативно-законодавчі акти, що стимулюють подальший розвиток аграрного біржового ринку. САБУ плідно співпрацює з Секретаріатом Президента України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики України. Докладніше розповісти про діяльність та пропозиції Союзу аграрних бірж України ми попросили генерального директора цієї організації Бориса Беренштейна.