Початок матеріалу читайте, будь ласка, в №2 нашої газети.

Жвавий інтерес також викликав виступ секретаря Відділення аграрної економіки і продовольства НААН доктора економічних наук, члена-кореспондента НААН Валерія Жука. «В світі триває боротьба цінностей, в тому числі економік, - наголосив Валерій Миколайович. - Розвинуті держави пропонують не стільки сировину, а різні «ноу-хау». Тож у глобальному масштабі в України є один перспективний сегмент – нарощування виробництва зерна. І проект виробництва 80 млн. т не є новим в історичному вимірі. Відомі наші мислителі-філософи Сковорода, Вернадський, Руденко вважали, що місія України - виробляти навіть 100 млн. т зерна».

Початок теми – «Аграрний тиждень. Україна» №1.

Одним із найважливіших і потужних засобів знешкодження та зменшення негативного впливу посух є впровадження зрошуваного землеробства, штучне зрошення, регулярні поливи рослин. У посушливих районах без зрошення практично неможливо одержати високий врожай навіть при додержанні агротехніки. В. Фальц-Фейн ще у 1929 році, згадуючи історію створення заповідника Асканія-Нова (Херсонщина), писав: «… дефіцит води зв’язував людей по рукам і ногам. Без води в достатній кількості не можна було розраховувати на успіх при закладанні садів і насаджень».

Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (ННЦ «ІМЕСГ») за сприяння Мінагрополітики і НААНУ провів семінар «Технічне забезпечення інноваційних технологій вирощування, збирання та зберігання зернових культур». Він став знаковою подією для працівників АПК і його передової ланки – інженерно-технічної служби.

Продовжуючи тему сільських винахідників, хотілося б ще раз зазначити, що розробки саме мешканців села є найбільш оригінальними та доступними у ціні.
Кажуть, іноді саме життя спонукає до винахідництва. За відсутності сучасного обладнання сільські школярі часто не мають можливості проводити досліди та різноманітні наукові експерименти. Спостерігаючи за нелегкою працею своїх батьків на земельних ділянках і у тваринницьких господарствах, діти усіляко намагаються полегшити та спростити важкий побут односельців.

Розмову про інтеграцію до світового біржового ринку ми розпочали з президентом Київської агропромислової біржі Борисом Беренштейном власне, з поняття «ринок», як його розуміють в агропромислових колах України, Європи, США.

Cередні закупівельні ціни на насіння соняшнику та оптово-відпускні ціни на олію соняшникову на внутрішньому ринку України

Cередні оптово-відпускні ціни на цукор у його виробників на внутрішньому ринку України

Основним напрямом розвитку світового економічного господарства на початку ХХІ ст., в тому числі й галузей, пов’язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, є розробка і впровадження ресурсо-, енергозберігаючих та екологобезпечних технологій. У зрошувальному землеробстві цей напрям реалізується на основі впровадження технологій краплинного зрошення.

Переваги краплинного зрошення перед традиційними способами поливу (дощуванням, поверхневим поливом) відомі давно, і в цьому аспекті варто лише констатувати, що завдяки відповідності технологій краплинного зрошення двом взаємопов’язаним умовам сталого розвитку – високій економічній ефективності та екологічній безпеці, воно набуває широкого застосування для поливу сільськогосподарських культур. За оцінками фахівців, сьогодні в світі зрошують локальними способами поливу понад 10,2 млн. га.

На перший погляд, в Україні не може бути проблем із хлібом насущним. Навіть за неврожайних років нам буде що збирати з ланів, бо маємо найродючішу землю. Але чому ж ми такі бідні у той час, як сидимо на мішках із зерном? 

Відповідь смішна. Не вміємо розпорядитися своїм хлібним багатством, запропонувавши його тим, хто хоче попоїсти. А таких мільйони. Наші селяни озолотилися б, вигідно продавши збіжжя. У той час Росія й Казахстан успішно посунули нас із ринку. Про цю ситуацію і мільярдні втрати від митного зашморгу не гласив тільки лінивий. От якби ж «розплачувались за таку схему наповнення бюджету її рідні ініціатори. До того ж із власної кишені…».

Зокрема й про це можна було почути з вуст учасників круглого столу, що відбувся днями у Києві і був присвячений все тим же питанням роботи зернового ринку. Але не лише критика й скарги лунали. Були й слушні поради, пропозиції. Бо ж тема конструктивна: «Механізми для ефективного співробітництва між урядом та приватним бізнесом на ринку зерна»…

«Ми вітаємо продовження політичного діалогу між усіма сторонами у цьому секторі, який є дуже важливим для української економіки. Перші результати позитивні, проте не може бути місця для самозаспокоєння, якщо Україна дійсно хоче мати належно функціонуючий зерновий ринок з рівними умовами для всіх його учасників»,- зазначив Жиль Меттеталь, директор Європейського банку реконструкції й розвитку(ЄБРР) з агробізнесу, після того як президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко запросив його до слова.

Варто нагадати, що напередодні січневого круглого столу була створена робоча група з питань зернового сектору України. До неї увійшли представники й приватного сектору, й державного, й Мінагрополітики, й громадських організацій АПК. Так, чималою мірою завдяки її зусиллям та за сприяння ЄБРР і Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) були скасовані квоти на експорт зерна, які замінили митами.

     СОСТОЯНИЕ ЖИВОТНОВОДСТВА ПО КАТЕГОРИЯМ ХОЗЯЙСТВ

     ОБЩЕЕ ПОГОЛОВЬЕ ПО ВИДАМ И КАТЕГОРИЯМ ПОГОЛОВЬЕ.

     ЧИСЛЕНННОСТЬ ПОГОЛОВЬЯ ПО ОБЛАСТЯМ

     ИЗМЕНЕНИЕ ПОГОЛОВЬЯ ПТИЦЫ В сентябре  ПО ОБЛАСТЯМ

     ЧИСЛЕНННОСТЬ поГОЛОВЬЯ ПТИЦЫ, ВКЛЮЧАЯ ПОГОЛОВЬЕ КУРЕЙ-НЕСУШЕК МЯСНЫХ     

     ПОРОДПРОИЗВОДСТВО

     ПРОИЗВОДСТВО МЯСА ПО ВИДАМ И КАТЕГОРИЯМ

     помесячное ПРОИЗВОДСТВО МЯСА ПО ВИДАМ И КАТЕГОРИЯМ

     РЕАЛИЗОВАНО НА ЗАБОЙ ПТИЦЫ, ВКЛЮЧАЯ БРОЙЛЕРОВ

     продано и реализовано населению КИЕВСКАЯ ОБЛАСТЬ.     

     ИНФОРМАЦИЯ ПО ПТИЦЕВОДСТВУ В СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ прЕДПРИЯТИЯХ     

     ПОГОЛОВЬЕ ПТИЦЫ ПО ПРЕДПРИЯТИЯМ ОБЛАСТИ

     РЕАЛИЗОВАНО НА ЗАБОЙ ПТИЦЫ  ПО ПРЕДПРИЯТИЯМ ОБЛАСТИ

     ЦЕНОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ УРОВЕНЬ СРЕДНЕВЗВЕШЕННЫХ ОПТОВО-ОТПУСКНЫХ ЦЕН ПО СОСТОЯНИЮ НА      01.10.11

Чималою мірою завдяки налагодженню системи біржових торгів відійшло в соціалістичне минуле поняття «дефіцит» і «попит став формувати пропозицію». Але чи може біржа стати надійним інструментом цінової стабільності? 

Зокрема, із цього запитання розпочалася наша зустріч з президентом Товарної біржі «Київська агропромислова біржа» Борисом Беренштейном.

- Біржа дійсно частково може бути індикатором, завдяки якому є змога прогнозувати ризики для виробника, - запевняє Борис Леонідович. - Але це було відомо ще за 200 років. Сьогодні вже нові системи. Торги відбуваються в електронний спосіб. І операторам необов’язково перебувати на біржовому майданчику. Правила гри стали прозорими. Вже не треба посередників. Акредитувався - й бери участь у торгах.

Данні доступні зареєстрованним користуачам.