Концепція «Програми розвитку загальної практики – сімейної медицини на 2006-2010 роки» зазначає: «Посаду сімейного лікаря може займати лікар, який пройшов підготовку в інтернатурі за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина», або лікарі за спеціальностями «Лікувальна справа» і «Педіатрія», що пройшли підготовку у вищих медичних закладах післядипломної освіти за спеціалізацією із сімейної медицини і отримали сертифікат за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина». Контингент населення, який прикріплюється до сімейного лікаря для отримання первинної медико-санітарної допомоги, формується на основі права вільного вибору лікаря в межах затверджених нормативів навантаження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я».

Щодня, неначе з фронтових повідомлень, ми дізнаємося про десятки аварій на наших дорогах. Днями в МЧС порахували: з початку року в ДТП на території України загинуло 4 123 людини, ще 33 837 осіб – постраждали.

За офіційною статистикою, в Україні кожні 18 хвилин стається ДТП, а кожні 118 хвилин в аваріях на дорогах гине людина. Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років. У світі від дорожньо-транспортних пригод щороку гинуть понад 1 млн. 300 тис. осіб, отримують травми близько 50 мільйонів. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я б’ють на сполох: якщо не вжити термінових заходів, то до 2020 року аварії на дорогах спричинятимуть більше смертей, ніж серцево-судинні захворювання та СНІД.

Яким був рік, що завершується? З якими здобутками зустріли аграрії своє професійне свято - День працівників сільського господарства? На що сподіваються у наступному році? Поміркуйте, чи не співпадають думки керівників відомих агропідприємств і компаній з вашими...

Скажіть, ну хто за такої кризи обігріватиме знизу підлогу в свинарнику? Не знаєте? Все дуже просто: той, хто вміє хазяйнувати по-справжньому і бачить далі, ніж передбачають синоптики. Герой України Микола Семенович Васильченко навіть не виїжджаючи за межі села Щасне в Золотоніському районі Черкащини в душі і в діях еколог більше, ніж деякі патріоти партії зелених.

Уздовж великих трас і ґрунтових доріг лісосмуги тепер переважно нічийні. Коли буря чи ураган ламає старечі дерева і кидає їх на дроти ліній електропередач або, наче греблею, перекриває дороги, - спеціальні служби виїжджають, щоб ліквідувати завали. В СТОВ «Агрофірма «Маяк» біди не чекають, а завбачливо знімають сухостій і вже відмерлі, повалені дерева, професійною бензопилою. Завбачливо відрядили на навчання свого працівника і тільки з дипломом фахівця допустили до небезпечної роботи лісоруба. Надійний тракторець «Білорусь» з причепом перевозить уже готові, одразу попиляні дрова до котельні, розташованої біля машинного двору.

Досить неочікуваною подією у житті АПК України стала нова спеціалізована виставка, яка у перші дні листопада відбулась у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» заучасті представників понад 70 компаній з України, Росії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Іспанії, Швейцарії, Чехії, Нідерландів. Її особливістю, на відміну від попередніх подібних заходів, стало те, що тут водночас були представлені два, здавалося б, дещо несумісні на таких виставкових площинах, напрямки – «Зернові технології» та «Фрукти. Овочі. Логістика». Втім, це «ноу-хау» зіграло свою досить позитивну роль: додало відвідувачів, а надто майбутніх потенційних партнерів тим, хто заради цього і став учасником заходу. І у «КиївЕкспоПлазі», дійсно, було, як мовиться, на кожен попит і смак. Одні, скажімо, пропонували новітні технології по сівбі, вирощуванню, збиранню агрокультур, а інші припрошували скуштувати той же томатний сік вищого ґатунку, вирощений із власної городини. Чимало відвідувачів зі знанням справи оцінювали представлене на виставці обладнання для зберігання і переробки зернових та олійних культур, їх очистки та сушки, технології та обладнання для круп’яної і комбікормової промисловості, посівний матеріал, техніку та технології вирощування культур. Увага була й до питань біоенергетики, засобів захисту рослин, логістики, агроекономіки.

Саме так зустрічали українські фермери гостей XIV сільськогосподарської виставки «Агроринок / Фермер України - 2011». Щоправда, цьогоріч місце проведення традиційного зібрання фермерів змінилось. Виставка розмістилася на оптовому ринку сільгосппродукції «Столичний».

Зібравши врожай та відсіявшись, фермери змогли на кілька днів полишити свої господарства - поля, токи та ферми - і приїхати до Києва, аби там довести, що старанно і невтомно працювали цілий рік, щоб нагодувати всю країну.

Як завжди привезли із собою запечених молочних поросят, запашні короваї, сало, мед та й медовуху, аби було чим почастувати шанованих гостей. Та очікування фермерів не дуже справдилися, бо як і місце розташування експонатів виставки, так і відвідування заходу було, чесно кажучи, скромненьким. Чи засмутило це фермерів, достеменно невідомо. Бо вони, правду кажучи, й не сподівались на помпезність.

Та, відкриваючи виставку, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич пообіцяв, що рано чи пізно прибуде до них сам Президент, бо фермери - то потужна сила, на якій тримається село. А поки не прийшов той час, щоб найвищі посадовці йшли до фермерів, до них завітав директор Департаменту тваринництва профільного міністерства Андрій Гетя.

Колись був у селі Іванівка Білоцерківського району великий, десь на 80 діток, дошкільний заклад. Потім він закрився. І село аж 15 літ було без дитсадка. Тож молоді мами роками сиділи по домівках, доглядали діток і лише мріяли про те, що колись зможуть піти на роботу. Адже нині й копійка нікому не зайва... Та враз все змінилось для них та їхньої малечі на краще: знову вони із дитсадком!

Це справжнє свято не лише для молодих батьків, але й для усієї громади прийшло у село із добрих турбот обласної, районної, сільської влади, меценатів, спонсорів та й активістів Іванівки. Завдяки таким спільним старанням у приміщенні місцевої ЗОШ І-ІІІ ступенів два просторих класи були реконструйовані, переобладнані, належно укомплектовані усім необхідним під новий дитсадок на 26 місць із окремим виходом на подвір’я школи. При тому змінилась і вивіска та й призначення самої школи – тепер її місія бути навчально-виховним об’єднанням «Школа – дитячий садочок».

Днями на відкриття нового дитсадка зібралось чи не все село. Сюди також прибули губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк, представники від районної влади, меценати та спонсори, які зробили все залежне від себе, аби прийшло у село ось таке довгоочікуване свято.

Нещодавно міністр агрополітики Микола Присяжнюк влаштував керівникам управлінь (відділів) земельних ресурсів районів (міст), регіональних філій ДП «Центр ДЗК», регіональних інститутів землеустрою справжній «розбір польотів». Це сталося під час спільної наради Держземагентства, Мінагрополітики, МВС, присвяченій питанням протидії корупції в органах земельних ресурсів.

Адже за даними МВС, предметом протиправних посягань стали 19 тис. га земель, щоправда, 8 тис. га вже повернено законним власникам. Значна частина злочинів вчинена у сфері приватизації ділянок і майже третина – це протиправні оборудки із землею. До кримінальної відповідальності притягнено понад 1 тис. посадових осіб, у т.ч. 170 – з органів влади та 140 - місцевого самоврядування. Сума збитків за порушеними кримінальними справами оцінюється у понад 700 млн. грн., а на гарячому за хабарництво в особливо великих розмірах (до 10 млн. грн.) попались майже 170 осіб.

Тож міністр зазначив, що земельна і бюджетна сфери є найбільш корумпованими в Україні і перед урядом стоїть непросте, але цілком підйомне завдання – зробити їх прозорими і такими, що працюють згідно букви закону. Бо збитки, які завдаються державі лише у земельній сфері, колосальні й сягають мільярдів гривень.

4-6 жовтня вдруге в столиці України пройшла Міжнародна виставка тваринництва і птахівництва «Animal Farming Ukraine - 2011». Поділитися надбаннями, вивчити ринок, дізнатися про конкуренцію та просто ознайомитись із пропозиціями для розвитку тваринництва і птахівництва прибули представники понад 120 компаній з 21 країни.

Велика кількість бажаючих стати учасниками та відвідати виставку цілком виправдана, бо «Animal Farming Ukraine» - єдина в Україні вузькоспеціалізована агровиставка, що представляє виключно продукти та послуги у сфері тваринництва й птахівництва. Експозиція мала 6 розділів: птахівництво, свинарство, скотарство, кормовиробництво, здоров’я тварин та технології управління. На виставці компанії презентували все для утримання та розведення домашніх тварин і птиці, виробництва яєць, доїння і охолодження молока, переробки гною і виробництва біогазу, ветеринарні препарати, аспекти логістики та автоматизації, контролю якості та біологічної безпеки господарств.

Відкриваючи виставку, заступник міністра агропроду Олександр Сень насамперед наголосив, що аграрне міністерство приділяє великого значення розвитку галузі тваринництва, тому вважає проведення виставки «Animal Farming Ukraine» надзвичайно важливою подією.

- Вирішення окремих питань в тваринництві та птахівництві ми вбачаємо у застосуванні найсучасніших технологій, обладнання, які так широко представлені на цьогорічній виставці, - зазначив у вітальному слові Олександр Васильович. – Цінність цього міжнародного заходу в тому, що він надає можливість ознайомитись з вітчизняними і світовими досягненнями та передовими технологіями.

Днями у Києві відбулося засідання Міжурядової ради з питань агропромислового комплексу країн СНД. Приємно, що новим головою цього міждержавного органу обрано нашого аграрного міністра - Миколу Присяжнюка. 

Вже після закінчення засідання ради Микола Володимирович повідомив, що країни-учасники СНД домовились про створення спільних балансів за основними видами агропродукції, а також прогнозів щодо їх виробництва. Та головне, що ця продукція матиме «зелений коридор» при експорті  

За словами українського міністра, щороку рада обиратиме певний аграрний напрямок і відпрацьовуватиме варіанти співпраці по ньому. Так, нинішнього року члени ради вирішили попрацювати над проблемою зберігання овочево-фруктової продукції й організацією логістики в галузі. Домовлено й про спільні підходи у розвитку аграрної освіти та науки, які є основою з основ у сільгоспвиробництві.

- Всі країни СНД виробляють овочів набагато більше, ніж споживають. Щоправда, значна частина продукції потрапляє на стіл споживачів, м’яко кажучи, у нетоварному вигляді, через погано працюючі логістику та систему зберігання, - пояснив М. Присяжнюк цьогорічний вибір напрямку співпраці аграрних відомств країн СНД. – Як наслідок, наші країни стали імпортозалежними від овочево-фруктової продукції. Саме цей сегмент ринку щороку піддається різкому ціновому коливанню у міжсезоння, негативно впливає на інфляцію і моментально реагує на дефіцит у разі його виникнення. Тому ми створили координаційний комітет, члени якого відстежуватимуть ситуацію на оптових ринках.

Нині на Київщині цукрові буряки переробляють одинадцять цукрозаводів, чого цілком достатньо для області, аби потужно виготовляти солодку продукцію. Чотири із них, до честі плідної співпраці обласної влади із інвесторами, підняті у буквальному слові з руїн і у надто стислі строки: три торік стали випускати цукор, а четвертий після капітальної реконструкції, яка тривала дев’ять місяців, став до ладу днями. У місті Узин Білоцерківського району. 

Узинський завод, варто зазначити, не працював три останніх роки. Тож початок технологічного процесу цукроваріння тут став важливою подією у житті не лише міста, а й всього району. Бо із цим пов’язується і збільшення площ цукрових буряків, і нарощування виробництва цукру в районі. Так Білоцерківщина готується повернути собі колишню славу цукроварів, а сам завод - продовжити свій давній поважний літопис.

Колись він славно розпочинав його, далі продовжував, аби сягнути за сторічний вік. Адже збудований ще у 1898 році. Вже у жовтні 1899-го розпочав свою роботу і став переробляти 7000 ц солодких коренів на добу. Його виробничі потужності зросли за часів радянської влади і ніхто навіть думки про закриття заводу не допускав. Під час Великої Вітчизняної війни робітникам заводу вдалося врятувати його від зруйнування, коли відступали німецькі загарбники. У 1951-му на заводі провели реконструкцію, тож його виробничі потужності зросли: тут вже переробляли 10000 ц коренів на добу. У 1995 році, після введення у дію нового продуктового цеху, підприємство знову збільшило виробничі потужності (1700 т цукрового буряка на добу).

Це вже добра традиція - щороку, на початку сезону цукроваріння, збирати в Києві відомих науковців, практиків, виробничників країн СНД на семінар із незмінною й актуальною темою: «Покращення технологічних якостей  цукрового буряку - основа підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу». Організовує форум авторитетна компанія, про яку ми вже не раз розповідали, але далеко не все. Це - ТОВ «I.C.K. Інжиніринг”, що входить до холдингу ICK Group. 

Запам’яталися слова голови правління Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор» Миколи Ярчука: «Ініціативу ТОВ «I.C.K. Інжиніринг” треба вітати й пропагувати, бо це єдина в Україні компанія, що має достатню лабораторну базу й найкращий науково-практичний досвід, який дозволяє розробити й запровадити дієві рецепти ефективності підприємств бурякоцукрової галузі задля виробництва високоякісного й конкурентного продукту без зайвих втрат і на всіх ланках».

Вже за годину перебування на семінарі, слухаючи професійні й лаконічні доповіді його учасників, я швидко знаходив відповіді на питання - з яких причин шляхетна справа Терещенка занепала та як нам її відродити. Під час перерви, поспілкувався про це з президентом ICK GROUP Олександром Зайцем.

- Хоча 80 цукрозаводів, що працюватимуть в Україні цього сезону, начебто немало, але ж це не 192 підприємства, як двадцятиліття тому, - із сумом констатував мій співрозмовник. - Ми донедавна виробляли 5,5 млн. тонн цукру й 60% із них, не обділяючи себе, вивозили до республік колишнього СРСР. Сьогодні ми раді й двом мільйонам… І природні чи погодні умови тут не винні.  

29 серпня слов’янський світ відзначив на Рівненщині 450-річчя Пересопницького Євангелія. 

З Рівного до Пересопниці, котра явила світові Пересопницьке Євангеліє, - якихось 25 кілометрів. Однак, туристи сюди не поспішали: до села без жодних благ цивілізації ще донедавна пролягала розбита бруківка. Про книгу, на якій приймають присягу президенти незалежної України і яка набула значення національної реліквії, нагадував хіба що одинокий пам’ятник у центрі села. Його не шкодували ані рясні осінні дощі, ані сніги, ані літня спека. Ось так, на семи вітрах у прямому і переносному значеннях, і стояло колишнє княже місто.

Взірець рідної мови та духу

Історія зберегла найбільш імовірну версію появи першої української рукописної книги. Вона створювалася в 1556-1561 роках архімандритом Григорієм, що досконало володів кількома мовами, та художником Михайлом Василевичем. Вперше творці переклали Новий Завіт Біблії (Євангеліє) близькою до народної мовою.

То був сміливий виклик тогочасній дійсності. Адже Польща, до складу якої входили українські землі, визнавала як офіційну лише латино-польську школу. Українське ж народне слово, як, зрештою, й літературне, відверто зневажалося. Втім, духовенство добре знало, що більшість людей не можуть осягнути святе письмо церковнослов’янською. Самі ж автори залишили так

Буваючи в різних за масштабами господарствах, усе частіше в селах доводиться чути і говорити про проблеми, ніж про здобутки у агропромисловій галузі. Виходить парадоксальна ситуація: в аграрній країні, якою є наша держава, найважче живеться аграріям. І факт лишається фактом. Та нещодавно «Аграрний тиждень. Україна» побував на одному підприємстві, де керівництво зосереджено прямує вперед, а всі працівники переконані – у них є перспектива. 

ПАТ «Вишевичі Агротехніка» не новосформоване підприємство на Житомирщині, адже в його основі - МТС, яка була заснована ще в 1937 році. За понад 70 років змінювалися форми власності, назви, обсяги виготовлення продукції та головне - зберігався напрям виробництва. І нині це підприємство є виробником сільськогосподарської техніки та одним із найбільш діючих виробничих підприємств Радомишльського району Житомирської області. Спектр продукції, яку тут виробляють, дуже широкий – від дискових борін до будь-яких частин для іноземної техніки.

- На підприємстві виробляємо майже 30 модифікацій дискових борін, культиватори для суцільного обробітку ґрунту, а також проводимо ремонт техніки як вітчизняного, так і іноземного виробництва, - розповідає голова Спостережної ради підприємства Василь Кузнєцов. – Наша продукція призначена як для невеличких фермерських господарств, що мають в обробітку десятки гектарів землі, так і для сільгосппідприємств, які обробляють сотні тисяч гектарів. Приміром, якщо починати з тракторів, то можемо запропонувати запчастини, борони, навісне приладдя, починаючи від найменш потужного трактора Т-25 і закінчуючи п’ятисуцільним трактором Кейс чи К-700. Крім того робимо спеціалізовану техніку для лісництв, на замовлення виготовляємо будь-які запчастини до техніки вітчизняного й іноземного виробництва.

Безцінний скарб підземних глибин – кам'яна сіль – дивний, життєво необхідний матеріал, володіння яким одвіку приносило здоров'я, багатство, владу. Довгий час сіль була предметом державних конфліктів і навіть війн. А в окремі історичні періоди сіль за ціною прирівнювалася до золота. Не випадково солевидобуток був одним із перших промислів в Київській Русі.

А вже початок шахтного видобутку кам'яної солі і вугілля на Донбасі став потужним поштовхом до подальшого розвитку підземної розробки і промислового використання безлічі природних багатств Донецького краю. Серед соленосних регіонів особливе місце займає південно-східна частина Донбасу, де 250 млн. років тому на місці мілководої затоки давнього Пермського моря утворилися величезні поклади найчистішої кам'яної солі.

Найпотужніше родовище - українське

Історики свідчать: ще до нашої ери люди отримували цей життєво важливий мінерал, випаровуючи його з солоної ропи Торських і Бахмутських озер, розташованих на території розвіданого згодом Артемівського родовища кам'яної солі. Припущення про наявність поблизу Бахмута і Тора багатих покладів кам'яної солі окремі дослідники висловлювали ще в середині XVIII століття. Але лише у 1880 році видатний російський вчений-геолог О. П. Карпінський на основі своїх науково обґрунтованих розрахунків довів існування величезного соляного родовища в нашому степовому краї, через який століттями пролягав відомий Чумацький шлях до Криму, багатого на сіль.